Я тримаю у собі
Протягом життя
Думи й почуття,
Що також є у тобі,
В кожнім з нас, де б ми
В світі не жили,
Де б ми не були,
Адже є людьми.
Думи й почуття,
Що трима всякчас
В світі кожен з нас –
Це і є життя,
Бо його без них
Не було б у нас,
Не було б і нас.
Ось, чому у них
Поляга життя
Непорочна суть,
Що вони несуть.
Думи й почуття,
Мов будують нас,
Наше власне «Я»
Цілеє життя,
Всюди й повсякчас,
Неповторну мить
Кожную, яка
Плине, мов ріка,
З іншими. Умить
Згаснуть почуття,
А також думки,
Мов нічні зірки –
Промине життя
І уже навік,
Так, без вороття.
Іншого життя
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 17. 02. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2026
автор: Євген Ковальчук