Повітря надто чисте для моїх легень,
Повірте наді мною мають владу чорні птиці,
Забиті цвяхи в моїй скороні краще за мігрень,
Дивись, поріжешся об мої схудлі вилиці.
Я для обіймів розтинаю цю грудину,
Приймаю до кісток образи довговічні,
Але і віддаю не гіршу половину
Ненависті і болі, смутку й протиріччя.
Проста стою побоюючись бога.
Кого іще боятись справді незбагну,
Як не чистішого над усіма святого.
Хто іще прийме мене кволу і брудну?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2026
автор: О.Лекса