Вільні дні... Знову в Карпатах. Прекрасні узгір'я
Ведуть різнокольорові мандрівні килими
До шумливих рік,верховин спокійних, угіддя...
Де блукають і тіні наших предків, між людьми.
Довго вчувається карпатський шум-найдивніший.
Він не схожий на інший лісовий... Може трошки
Після грози, який стає, ще більш голоснішим.
Не лякайтесь люди! Це гудуть гірські потоки.
Всі прозорі і глибокі, свіжі та запашні,
Як весняні грози... Хочеться глибоко вдихнуть,
Бо в цю мить ти почуваєш себе, наче міцніш,
І стрімким, як річка стаєш, і зростає могуть.
...Маєш намір до зір гаснути, до дна пирнути.
А водиця чиста біжить до лугів зелених,
Де красуються квіти запашні, призабуті
Конюшини і ромашки, дзвіночків квітневих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2026
автор: Маг Грінчук