Космос по плечу

Небо  голубливе  
землю  обіймало:
«Вже  весна,  прокинься,  
брості  розпусти,
Скинь  печальні  шати  
самоти  безжально,
Стань  моєю  милою  
без  оглядки  ти.

Будемо  коханими,  
будемо  щасливими,
Стане  все  під  силу  нам  –  
космос  по  плечу.
Половинки  цілого  –  
різні,  та  єдині  ми.
Я  з  тобою,  Земленько,  
поруч  полечу».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2026
автор: Оксана Дністран