на світло

переходиш  на  літнє  світло,  на  теплий  час
переводиш  годинник  всупереч  ходу  стрілок
і  миттєво  стаєш  невимовленою,  невчасною
мов  сама  себе  щойно  вигадала  і  зустріла
 
пролягають  знайомі  вулиці  геть  навспак
пробігають  сторонні  тіні  сторч  головою
бачиш  всюди  таємний  символ,  умовний  знак
тільки  б  більше  не  пам’ятати  себе  живою

наче  виліплена  із  холодних  північних  глин
неопалена  сонцем  і  вибілена  снігами
необачно  стаєш  на  самісінький  край  чи  згин
цього  вірша  —

і  він  провалюється  під  ногами

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2026
автор: Єлена Дорофієвська