***

Час  -  піщинки  космосу  
А  може  дике  зерно  ще  не  пророщене  
Ще  не  приручене  
Ще  не  озвучене  
І  я  як  птиця  космічна  
Що  знала  лиш  полум'я  та  буття  
Що    плекала  своє  невороття  
Сиджу  на  долоні  Бога  
Неначе  сама  по  собі  дитя  
І  клюю  його  так  щедро  висіяне
Висвячене  змішане  з  молоком  
З  маку  щедрим  зерном  
Віри  Бога  у  нас  ...
Чи  є  ще  у  мене  час?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2026
автор: Христя Божева