А надворі туман сивий, сивий,
Пташечки переспівуються у туманній імлі,
Сон чіпляє повіки, сон сьогодні грайливий...
Світ затих, настороживши вуха... Чекає подих весни.
І усе б то нічого... І в раю б цім нам жити.
Та не завжди буває так, як хочемо ми.
Але, друзі, якщо ні на мить не радіти,
То загубимось просто у сивій журбі.
Й пташечками цвірінькатимемо крізь туман і негоду,
Намагаючись душі рідні десь віднайти,
А знайшовши зрадіємо, та чи знайдемо ту нагороду
І той час де ми радісні всі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2026
автор: DarkLordV