Ти все життя учився жити,
а вмерти гідно – не зумів.
Зі злаків все кохався в житі,
але не мовою батьків.
Імен гучних ти мав без ліку,
мені найліпше – Містер Джаз.
Але душею був каліка,
це говорив тобі не раз.
Хоча за віком – батьком впору
із друзів майже що усім,
а не здолав ти свою гору.
Напевно схибив на красі.
Вона, я розумію, вічна
і кажуть навіть – світ спасе!
Та думка є непересічна –
добра вона не принесе.
А сталось так, як і гадалось,
на схилі літ лишив цей світ.
І як тобі би не гикалось –
лежи і нюхай пустоцвіт.
12.04.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2026
автор: Олександр Мачула