Солдат, відчиняй кляту браму -
І я помаленьку піду...
Сюди повертатись не стану -
В безглуздя, цинізм, суєту.
Не вірив, поки не побачив
Те, що відбувається тут:
Життя анічого не значать -
Загнали людей в глухий кут.
Невинних кидають на м'ясо
Без досвіду, цілі, мети...
Скажи - ну хіба не "прекрасно"
Дарма з цього світу піти?
Жиди набивають кишені
На фоні страждань, мук і сліз...
І пишуть на шпальтах щоденно
Про привидний патріотизм.
Солдат, відчиняй кляту браму,
А хочеш, зі мною пішли...
За нею нам гірше не стане -
Не ми цю війну почали.
08.02.2026. 03:30
Дніпропетровська обл.
Збірка "РЕВЕРСІЯ
АКТУАЛЬНИХ ЕПІЗОДІВ"(85)
Розділ 2. "АКТУАЛЬНЕ"(24)
Твір 394
©Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2026
автор: Вадим Косарєв