Камуфляж на плечах, у руках зброя,
Погляд у поле — твердий, як сталь.
Пустеля навколо, тиша німа,
Ми на позиції — лишилися удвох.
Тримайся, брате, ще мить, іще трошки,
Разом сильніші, не впадем у відчай.
Ми з побратимом тут, і нас не зламати,
Навіть коли вітер носить пил.
Двох не злякає ні спека, ні втрати,
Ми тут стоїмо, бо маємо силу.
Шолом на голові, рука не тремтить,
Пильнує ворог кожен рух, кожен крок.
Далеко додому, але серце горить,
Ми разом до ранку, ми разом у цей строк.
Тримайся, брате, ще мить, іще трошки,
Разом сильніші, не впадем у відчай.
Ми з братиком тут, і нас не зламати,
Навіть коли вітер носить пил.
Двох не злякає ні спека, ні втрати,
Ми тут стоїмо, бо маємо силу.
Поки тримаємось вдвох,
Світ не впаде, не зникне наш дух.
Ми поруч — і це головне,
Разом пройдемо все.
Ми на позиції тут, і нас не зламати,
Навіть коли вітер носить пил.
Двох не злякає ні спека, ні втрати,
Ми тут стоїмо, бо маємо силу.
Ми на позиції разом стоїмо,
З Ненькою у серці — і далі йдемо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2026
автор: Олександр Захисник