Довгі війни та довгі страждання
Завжди мають щасливий кінець
Ті хто бʼються за край і кохання
Та знаходять в борні поривання
Переможно ввійдуть до фортець
Не лякайтесь ні збитку ні трати
Та невпинно продовжуйте крок
Хай розкотистий окрик гармати
Всіх хоробрих покличе вмирати
Хай віддасть їм лавровий вінок
Може й я розчинюся над світом
Як мільйони солдатських облич
Та спочатку мушкетовим цвітом
Із реваншним живим заповітом
В Ла-Рошель я прорвуся як бич
11.04.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2026
автор: Василь Гаврилишин