[i]Ми такі "браття",
як бджола й оса "сестри".[/i]
Ззовні наче й однако́ві -
Крила, талія і жало.
Тільки спільного немає
Зовсім, а не просто мало.
Дім свій творить бджола з воску,
А оса з паперу,
Їх принципи існування
Різного манеру.
Бджоли дбають про свій дім,
Про Матку, нащадків..,
Все упорядковано, держаться порядків.
Кожен знає своє місце,
І свою роботу: годувати, прибирати,
Нектар, пилок добувати,
Соти будувати і мед виробляти.
Всі турботи про сім'ю,
Про житла добробут,
Щоб надійним, довговічним
Був бджолиний побут.
Зовсім інше у оси
Там другі порядки,
Генетично розвинуті
Злодійські повадки.
Напасти на вулик бджіл,
Вбити, вкрасти меду,
Розорити, сплюндрувати...
Й що там попереду
Їм ба́йдуже. Головне сьогодні.
Дармового віднайти, аби не голодні.
Їх все тягне на солодке
І щоб когось вбити,
Бо по-іншому вони
І не вміють жити.
Десь під стріхою гніздо,
А в гнізді нічого.
Тільки "ізба" паперова
Для виводку сво́го.
Так вік бореться бджола
З тою "сараною",
Яка нагло в вулик пхає
Вічно пику сво́ю.
Тому й стоять на сторо́жі
"Воїни" бджолині,
Щоб не лізли в вулик оси
Ні завтра, ні нині.
Як гуртом, то і долають,
Оту "сестру". Ката.
І ми з вами подолаєм
Так званого "брата".
09.04.2026 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2026
автор: Олекса Терен