Жив-був сирота
У сякій такій країні.
І скажу я вам -
Добре жилось..
Оцій дитині.
Голе й босе хлопченя
Мало хату діда,
Два вози і якусь ще там скотину.
Захотілось же чомусь
Вивчитись дитині.
В універі він учився,
В групі тій...
приватній.
За усе він там платив
То ж купався в маслі.
От закінчив універ
Та й пішов таксистом.
Кучу бабок заробив
І болячок з двісті.
От тут й трапилипась халепа -
Попав у лікарню.
-Хочеш жити - то плати,
А як ні - то в псарню ( морг на жаргоні).
От продав він ту хатину,
Що від діда спадок.
Операцію зробили.
Став він хлопцем вправним.
Без кола і без двора.
Ну, а що поробиш.
Не попав він й в зоопарк,
Хлопак став здоровий.
Двох ще зміг би він скрутити
Та їх було двісті.
От скрутили, повалили
І хоча б в радисти.
Ні... здоров - от одна й дорога,
Отака у сироти та солдатська доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2026
автор: oreol