Йду укотре на зустріч з тобою,
Найчарі́вніший Києве мій!
Ти мене обіймаєш любов'ю
У загравах вечірніх вогнів.
А каштани цвітуть кольористо,
Одягнувши вуалі крихкі.
Ніжний цвіт облітає намистом
На старі, мовчазні ліхтарі.
Приспів
Древній Київ — нескорене місто!
Оберіг таємниць давнини.
Ти і досі тримаєшся міцно,
Попри виклики й сурми війни.
А навколо квіткові розмаї
Розливають п'янкий аромат.
Серенади пташині лунають
І чарує бузковий наряд.
Куполи́, оповиті серпанком,
Височіють над сивим Дніпром!
Краєвиди увечері й зранку
Тішать погляд мій знову і знов!
Приспів
Славний Київ — нескорене місто!
Оберіг таємниць давнини.
Ти і досі тримаєшся міцно,
Попри виклики й сурми війни.
07.04.2026 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2026
автор: laura1