В небі зранку білі хмари,
По землі прилягли чари,
Спориш вкритий, мов намистом,
Роси сяють з ніжним блиском.
Крики півня,-Ку-ка-рі-ку,
Несуть звуки - радість, втіху.
Жваво кури всі юрбою,
Поспішають до городу.
Погуляти по травичці,
Черв’ячків шукать - їм звично.
Вмить спинились, є причина,
Перед ними горошина.
Чомусь випала - із стручка,
Позирає на вожака,
Мовить голосно, - Ой, яка!
Подивіться, я кругленька,
І на личку, теж гарненька.
Так спішу, серед городу,
Мою бачите, ви вроду,
Нині гляньте, я повненька,
Теплий колір - зелененька.
Похваліть, зізнайтесь, друзі,
Нема кращої в окрузі,
Ясним сонечком сповита,
Ледь духмяна й соковита.
Та незчулася - це коли,
Біля неї усі кури,
Її стали роздивлятись,
Між собою сперечатись…
Кому випаде нагода?
До смаку ця дивна врода?
Зразу півник, її клюнув,
Горошини, як й не було.
***
Знайте дітки – вихвалятись,
Геть нікому не годиться,
Пам’ятайте – це не жарти!
2025р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2026
автор: Ніна Незламна