Писачком я дерева білила,
Гойні кликала, радісні весни.
Як лелечі, тягнулися крила
У квітнево-лляне піднебесся.
Відрікалась хвороб та печалі,
І дерева, й себе рятувала.
Щоб міцні ми були й витривалі, —
Намовляла, вела ритуали:
«Роде красний, дай міцності й сили!» —
Мій тайнопис омріяне креслив.
Умовляли сакральні білила:
«Дай нам, Весно...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2026
автор: Білоозерянська Чайка