Вживатись в роль так іноді цікаво -
Вдягати образ, настрій та вбрання,
Зміняти голос вище на октаву
І мріяти про сцену, визнання.
Я до театру доторку не маю,
Вірші пишу, але читати - зась
Соромлюсь публіки - ховаюсь і тікаю,
Але спокусі майже піддалась -
Тоді читаю чашкам і пательні,
Співаю швабрі, іноді коту.
Ще уявляю кольори пастельні
Своїх нарядів - мрію досхочу
Це мій "театр" -
Я режисер, акторка,
Співачка, костюмерка і гример.
А ще я вільна майже до вівторка
А може буду вільна у четвер
І от тоді зіграю королеву
В розкішній сукні поряд з королем,
Вдягну тонку корону кришталеву,
Яка в софітах спалахне вогнем.
А глядачами будуть порцеляна,
Старий підсвічник та полиця книг.
А я струнка, чарівна, бездоганна
Далека від буденності, інтриг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2026
автор: Наталі Рибальська