ЗЕМЛЯ ПРОКИНУЛАСЬ ВІД СНУ

ЗЕМЛЯ  ПРОКИНУЛАСЬ  ВІД  СНУ

Земля  прокинулась  від  сну,
Від  сну  прокинулась  землиця,
Зустріла  радісно  весну,
В  струмках  побігла  знов  водиця.

Земля  прокинулася  знов,
Вона  із  сонцем  розмовляє,
У  неї  з  ним  своя́  любов,
І  сонце  землю  зігріває.

Земля  прокинулася  вже
І  щось  почала  гомоніти,
Усе,  що  має,  береже
І  мріє  кожну  мить  радіти.

Земля  прокинулась,  не  спить
І  буде  зеленню  вкриватись,
Погода  в  небі  задзвенить
І  розпочне  вона  квітчатись.

Земля  прокинулась,  цвіте,
Умилась  росами  рясними,
Із  неї  все  живе  зросте
Злетить  піснями  голосними.

Земля  прокинулася  враз,
Дощі  її  вже  напувають,
Краплина  кожна,  наче  страз,
Сліди  по  со́бі  залишають.

Земля  прокинулась,  жива,
Вона  позбулась  льоду  всьо́го,
Шепоче  лагідні  слова́
Для  світу,  серцю  дорогого.

Земля  прокинулась,  іде,
Вдягає  сукню  смарагдо́ву,
Красу,  як  ця,  знайти?  Ніде́!
Таку  приємну  і  казкову.

06.04.2026  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР