Виростає він високим
В "хвості" річки чи ставочка,
Із сестрою-осокою
Тихо так веде розмову.
Дичина в ньому гніздиться,
Бо дощу він не боїться,
Його краплі не промочать,
А стікають по листочках.
Ним й дахи колись вкривали,
У воді серпами жали,
Всі оселі утепляли,
Морози щоб не дошкуляли.
То ж відкрию вам секрет,
Що трава ця...( очерет).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2026
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський