Сідає сонце за горою
І запалився неба край ,
Сумую мила за тобою
В душі моїй журба й печаль .
Навіщо цей весняний вечір
Навіяв спогади сумні
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
Роса на листя осідає
І прохолодно вже стає
А моє серденько ридає ,
З очей гірка сльоза тече.
Навіщо цей весняний вечір
Навіяв спогади сумні
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
Вже небо зорі запалило,
В віконце місяць загляда.
Навіщо серце полюбило.
Коли від цього лиш журба.
Навіщо цей весняний вечір
Навіяв спогади сумні
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
Хтось обійме тебе за плечі
А так хотілося мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2026
автор: Іван Мотрюк