Не перейти життя, його не обминути.
З ним просто разом треба йти.
І що судилося сягнути,
Ти можеш з гідністю з собою пронести.
Спочатку ти живеш і розкошуєш.
Під маминим крилом спокійно й тихо.
У дитсадок, до школи чимчикуєш.
І не спіткало тебе жодне лихо.
А потім юність - гарна це пора.
Закоханість, любов, розчарування.
Думками різними забита голова.
Як важко нам дається це навчання.
Але ти уперед крокуєш впевнено.
Всі горизонти в світ тобі відкриті.
І скарб життя в землі своїй збережено.
Тобі дано його знайти і зрозуміти.
Життя одне і суть його одна:
Квітує лан , навкруг- краса.
Лишень потрібно випити до дна,
Все що дарує матінка земля.
Життя прекрасне - вмій це віднайти.
Бо так любити вміє лиш людина.
Той скарб повинен дітям зберегти.
Щоб завжди в щасті квітувала Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2026
автор: Надія Тополя