Поділи мене на три тисячі,
Знайди корінь, помнож на нуль.
Як закінчаться усі числа,
То мене у собі розфарбуй.
Хизувалась дихотомічна змова,
Дала лиш два крила — і готово.
Мені летіти в два лиця
Крізь бурі, шторми,
Мені чекати лише двох людей,
Як вікна повні*.
Або тікати напролом —
Ледь-ледь дорога,
Та не стидаючись бути витвором
Самого Бога.
__________________________________
Дихотомія у психології — це спосіб мислення або сприйняття, коли людина ділить світ, події чи людей на дві крайні, протилежні категорії без проміжних варіантів. Простими словами: це “чорно-біле мислення” без відтінків. Коли все або добре, або погане.
* - поділ людей лише на дві категорії хороших і поганих, в той час коли є багато проміжних варіантів, людина може бути в чомусь поганою, а в чомусь хорошою, або просто психологічно не підходити суто лише якісь конкретній людині, а хтось інший з нею ладнає та знаходить спільну мову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2026
автор: Marila