Серпантин пробігає в обривах
Море бʼється об берег та мис
І в лазурних його переливах
Відбиваються трави на нивах
І на скелях старий кипарис
Тихе небо стікається в води
Білу хвилю жене у граніт
І пташині звучні хороводи
Заспокоєні лоном природи
Будять піснею бухту і цвіт
Ранок сіє проміння у хмари
Нахиляється ліс у поклон
Та стихають голодні отари
Як із ночі розвіявши чари
Стигле сонце закінчує сон
3.04.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2026
автор: Василь Гаврилишин