ЛІРИЧНА (переклад) В. Висоцький

Тут  лапи  ялин  обважніло  тремтять,
Птахи  тут  щебечуть  тужливо.
Живеш  в  зачарованих  диких  краях,  
Звідкіль  утекти  неможливо.

Хай  черемхи  тріпочуть  на  вітрі  пранням,  
Хай  дощами  бузок  опадає.
Все  одно  я  тебе  заберу  звідсіля  
У  палац,  де  сопілки  лунають.

Твій  світ  чаклунами  на  тисячу  літ,
Від  мене  й  од  світла  закрито.
І  віриш  ти  -    краще  нема  на  землі,
За  ліс  цей,  що  чарами  вкритий.  

Хай  не  вмиється  зранку  росою  земля,
Хай  у  сварці  і  небо  і  повня.  
Все  одно  я  тебе  заберу  звідсіля  
У  світлицю  з  балконом  до  моря.  

В  який  день,  годину  постане  пора  -
Ти  вийдеш  сама  несміливо?
Коли  я  тебе  віднесу  на  руках,
Звідкіль  утекти  неможливо?

Украду,  якщо  кража  тобі  до  душі,
Не  намарне  я  сил  стільки  згаяв.
То  ж  годися  ну  хоч  би  на  рай  в  шалаші,
Як  світлицю  й  палац  хтось  займає...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2026
автор: Хлопан Володимир (slon)