Трухне гасло

На  краю  дороги  сосна.
Жовте  віття  де-не-де,                      
Як  здригнеться  від  тривоги,            
Так  і  шишка  упаде…                                    

У  траві  в’ється  стежина,
Наче  нитки  кружева.
Німотою  ліс  в  зажурі…  
Лиш  від  дятла  ожива,

Що  самотньо  у  дозорі,
Мов  той  лікар  на  посту.
Він  роботу  не  залишить
У  годину  непросту…

А  протоптані  доріжки,
Що  так  звали  і  вели,
За  роки  війни  лихої
Німуючи  заросли…

Що  ж  ті  люди  словоблуди,
Де  їх  мудрість,  де  жага?
Трухне  гасло  -  «Бережи…
Не  ступала  тут  нога…
                                           В.Ф.-29.03.2026  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2026
автор: Веселенька Дачниця