І от прийшла весна , умивана дощами.
По полю розстелила зелене полотно.
Й запахло поле теплими хлібами.
І голубим серпанком зацвіло.
Курличуть журавлі, летять до краю.
Де їм найкраще, де завжди розмай.
А я стою і тихо їх встрічаю.
Розкотисте курли летить за небокрай.
Вітри розгульні по полях блукають.
Шукають затишку в дібровах і лісах.
Вони себе так в іграх забавляють.
І ніжать теплі промені в руках.
А сонце тим вітрам підморгує ігристо.
То за хмарки втече і знов скаже привіт.
І вітер ловить те проміння променисте.
І теплотою знов наповнюється світ.
Оце весна. Життя початок.
Бо все, що спало вже прокинулось давно.
Все жити хоче і щоб був достаток.
Щоб мир з красою були заодно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2026
автор: Надія Тополя