Не прикривайся темною косою
Знайомі ми з тобою стільки літ,
І так давно я зваблений красою,
Що пеньюар тканиною тонкою
Ніяк не скриє Афродітин цвіт.
Не дожидайся ревного сигналу,
Та двері до фортеці відкривай,
І дай мені жіночність на поталу,
Хай актами нічного карнавалу
Обох потішить нечестивий рай.
Скажи мені, чи б яро полюбила
Ти посягання ненаситних рук
Як чоловіча б навалилась брила
І владу в ложі твердо захопила,
І збавила тебе від томних мук.
Змагайся за стривожену свободу,
Та пробуди в нерівній боротьбі
Усю палку та сковану природу,
Що я сховати намагався зроду,
Та так нескромно виявлю тобі.
Забудь усіх коханців перед мене,
Останній спогад розітри у пил
Юнацьке серце, тихе і скажене,
Ще довго буде люттю полонене,
Тебе схопивши із останніх сил.
26.03.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2026
автор: Василь Гаврилишин