Недодру́зі й не́други на шляху вздріва́лися –
Дякуючи Богові, повз дефілюва́ли.
Ізумрудне листячко на тремтячих га́лузях
Свідком є оновлення по́між трав захля́лих.
Вдалечінь вдивляюся – у прозору про́сторінь:
Ву́тлу тогочасність роздолля поглинає.
Тож іду стежиною, що простерлась осторонь,
Вгору підіймаюся ви́стражданим плаєм.
Недодру́зям й не́другам безумовно дякую! –
Доля недаремно нам зводила дороги.
Надихаюсь досвідом, утворивши вакуум,
Тихо розчиняюся в по́мислах розлогих...
26.03.2026
Світ-ковальня (іронія)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054271
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxfL6mmB/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2026
автор: Олена Студникова