[i]Книш Олександр Олександрович
(06.10.1982 р. – 28.07.2014 р.)
м. Житомир
Головний сержант-командир міномета 95-ої окремої аеромобільної бригади.
В кінці липня 2014 року батальйон отримав бойове завдання по артилерійській підтримці військ, що наступали. За добу бійці закріпились у потрібній точці, на відстані 3-4 км. від якої був блокпост бойовиків. О 16 год. 28 липня батальйоном під сильним обстрілом бойовиків було забезпечено «коридор» для проходження великої військової колони. За кілька хвилин на позиціях наших військових розірвалось близько 30 ворожих мін і їх осколки смертельно поранили Олександра Книша. Не задумуючись, О. Книш пожертвував життям, забезпечуючи прикриття колони.[/i]
Сашко родився у Левкові –
Це під Житомиром село,
Навчався у 30-ій школі.
Дитинство в місті цім пройшло.
Відмінником був у навчанні,
Веселим хлопцем, гамірним,
Зразковим і відповідальним –
Завжди́ усі пишались ним.
Військовим стати ще з дитинства
Хотілось дуже юнаку,
Та не надіявся на диво,
Пішов на службу строкову.
А після армії із військом
Книш підписав уже контракт
І служба почалась армійська,
Де досвід набував юнак.
Був миротворцем у Іраку –
Брав участь в місії ООН.
У рідну дев’яносто п’яту
Вернувсь військовий легіон.
Та сколихнулася на Сході
Із московитами війна.
Для українського народу
Розпочалась страшна біда.
Книш Олександр воювати
Йшов у палаючий Донбас.
За сина все молилась мати –
Бог щоб її дитину спас.
Чекали вдома і дружина,
І двоє ді́точок малих.
Синок Артем, а з ним Аріна
Хотіли бачитись із ним.
Та не судилось повернутись
Живим Сашкові в рідний дім.
Не зможуть подвиги забутись
Ніколи в пам’яті людській.
Книш був справжнісіньким Героєм
І не одного спас бійця,
Бо закривав усіх собою.
Він – командир й беріг життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2026
автор: Ольга Калина