Я тут подумала - а чом би й ні,
От поселюся тихо в твоїй голові.
Влаштую в ній танок буття,
І осідлаю спокій твій, немов коня.
Затуманю розум твій і плани,
Візьму їх у полон і у кайдани.
Мов спам зависну у думках,
І стану тінню у безсонних снах.
Приготую страву в твоїй голові,
Трішки меду, решта - спеції гіркі.
Куштуватимеш те вариво душею,
Поки не досягнеш смаку апогею.
Ну добре-добре, трішечки люблю…
Та краще соло, аніж знову у петлю.
Не хочу смакувати близько, без межі,
Щоб більше не відчути як воно, коли чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2026
автор: Окsi