Була весна, та раптом випав сніг

[youtube]https://youtu.be/x207HkSajdY?si=uSLMRkTl6Reg--cm[/youtube]

Коли  пішов,  дивилась  довго  вслід.
Душа  не  знала:  плакать,  чи  радіти.
Була  весна,  та  раптом  випав  сніг,
Я  не  могла  оце  все  зрозуміти.

Квітучий  сад,  обсипаний  весь  снігом,
Яка  тут  антитеза  відбулась!
Сумна  душа  зайшлася  раптом  сміхом,
Бо  каменя  з  душі  вже  позбулась.

Природа  швидко  у  той  час  зробила:
Цей  сніговій  раптово  розвела:
Зробить  по-  своєму  за  мене  поспішила,
І  сонячне  проміння  пролила.

Покапав  сніг  враз  талою  водою,
Проміння  обсушило  пелюстки...
Пішов...Іди!  Не  плачу  за  тобою,
З  усміхом  витягаю  колючки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2026
автор: Cнежана