Вітаю, Торе, в учтах у Вальхалі
Я випадковий, тимчасовий гість.
Я чин складаю гордовитій залі
І хміль підніму тостом у бокалі,
Та перш скажу я новину і вість.
Ішов сюди я з Полудня чужого,
І моря ласку я з дитинства пив.
Та милостей я конунга старого,
Як слів його та зову льодяного,
Не чув я через Зевсовий порив.
Я піснею любився на Парнасі,
І давні книги в Геродота брав,
Та мандрував із музами у часі,
Та оди я писав еллінській расі,
Як в Партеноні жив і ночував.
І я, нектар смакуючи з богами,
Прекрасну юнку уловив на зір.
Та руки їй, засипавши дарами,
За нею та північними вітрами
Пройшов я піки невідомих гір.
Я хочу в тебе, воїне столикий,
Єдину Фрею попросити з жон.
І знаю, що могутній і великий
Ти мій порив, осяяний і дикий,
Одної миті приведеш в закон.
23.03.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2026
автор: Василь Гаврилишин