Три зими, три літа в цій самій бригаді
Глина в швах берета, де ми ціль на розкладі
Я на нулі , як вдома, кожен бліндаж, як хата
Тільки в паперах голо, ні медалей, ні грамот... Хлопці
Ні однієї нагороди, а серце все в шрамах
Як броня мої медалі
Хлопці живі поряд і їх сміх уночі
Оце вся манія, хай там в штабах
себе вішають залізом...
Я свій вогонь не здам нікому взамін
Ні однієї нагороди за список
Але за кожним днем, мій тих хепі- кінець
У них костюми в тон, краватки, каву п’ють по годинах
А у нас чай із котла і зірки в павутинах
Там підшито, підклеяно, все по формі , по змісту
А у мене в "конверті" лист від мами – найвища відзнака Брате
Ні однієї нагороди,
А скільки раз крізь темряву ішов
Мої медалі шрами... що ти, кривавий сон, долали з відстанью учора...
А встиг заснуть живий, знов
Хай там в папках золотіють підписи
Хай фото грамоти дивляться зі стін
Ні однієї нагороди за списки
Але в очах своїх я вистояв – не зник.
Оо, скільки тут дощем змило вчорашніх обіцянок
А ми ставим буржуйку і сміємось до світанку
Хай не знатиме мій істок, хто тримав цю роботу
Та коли хлопці шепочуть: «Дякую , брат» То є моя квота
Ні однієї нагороди, та кожен ранок, наче новий
Шанс, мої медалі – руки побратимів що тягнуть з ями, якщо падаю й откат
Хай в кабінетах блищать ікони
Хай пишуть звіти в теплих кутках стін
Ні однієї нагороди по формі
Зате у серці хрест за кожен мирний день...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2026
автор: Олександр Захисник