Подивись на моїх бійців
Пам'ятаю їх всіх, живі...
Ті хто йшов у свій перший бій
Він останній їм став, в труні
І відлуння доріг війни...
Посилилося... в душах рідних
Тільки біль, що болить без них
В думах, в спогадах живе моїх
Ти послухай цей спів пташок
Він для них був, як добрий знак
Це останній ковток, для всіх
Їх накрив той вогонь... і жах
А тіла десь не вкриті лежать
Там де міни і пекло сто крат
Де на фото ми разом в ряду
Я дивлюся... і всіх, узнаю...
І по пам'яті буде завжди...
Що вже роти немає, молю
Ті хто вийшли тоді, з вогню
З побратимами ми в строю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2026
автор: Олександр Захисник