Коли закінчаться пігулки абецину,
я ляжу на підлогу і загину.
Бо неможливо жити без надії.
Бо деефін, на жаль, ніяк не діє.
Прощай, прощай. Не хочу набридати.
Учора світ зробився непридатним.
Життя пусте, як черепна коробка.
Підозрюю, що я також підробка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2026
автор: Світлана Себастіані