Ми на позиції залишилися вдвох
Земля в окопі диха димом і пилом доріг
Наш ПеКаеМ заклинив
Ти тільки шепнув «Буває»
Тихо перекурили
Слухаючи, як гуде далечінь
Дрони над нами, як чужі пташки
Кружляє небом, ріже очі вогник
Ти кажеш «Брате, тримаєм куток»
Я стискаю землю мокрий висок
Дрони над нами, а ми ще стоїм
Дві тіні в глині, дві лінії мін...
Якщо заблудиться згори вогонь
Поділимо разом і страх, і бронь.
Ти показав фотку сина в шоломі з картону
Сказав «Колись поверну всі недоспані ранки й сніданок»
Над нами шурхоче залізо
Серце рахує секунди
Я між ударами серця
Чую , як хрипло смієшся, живі ж
Дрони над нами, як чужі пташки
Кружляє небом, ріже очі вогник
Ти кажеш «Брате, тримаєм куток»
Я стискаю землю мокрий висок
Дрони над нами, а ми ще стоїм
Дві тіні в глині, дві лінії мін...
Якщо заблудиться згори вогонь
Поділимо разом і страх, і бронь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2026
автор: Олександр Захисник