Життя, відкладене на завтра,
Піском просиплеться між пальців.
Так тихо загасає ватра
В душі без клопіткої праці.
І промайне, не озирнешся,
Усе, що так раніш хотілось.
Лиш тільки тремор згадки серця
Триматиме ослабле тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2026
автор: Оксана Дністран