Коли літа твої тобі не в радість
Й здається, відвернувся навіть світ,
Бо ти сповідуєш в житті лиш правду,
Не розчаровуйся – тримай політ.
Запам'ятай: життя людське мінливе:
То світла йде, то темна полоса,
За нею в черзі і везіння злива,
Бо так сплановано на небесах.
25.08.2024.
Не прошу я багато –
Лиш про тих пам'ятати,
Хто життя Вам, родині
В час пекельний зберіг,
Хто був другом чи братом,
Залишив рідну хату
І дружину, й дитину,
І себе віддать зміг.
Ти не зміг, а він… зміг!
14.10.2024.
Щось кожен з нас в житті робив уперше –
А це і слово, й самостійний крок,
Котрий повів і до наступних звершень,
Та все це не без відома зірок.
19.12.2024.
Не до ялинки нам таки сьогодні,
Адже гірчать у душах полини,
Нагадуючи всім про біль народний,
Пече щосили полум'я війни.
19.12.2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2026
автор: Ганна Верес