[i]Світлій пам’яті «бердянських партизан»
Тиграна Оганесяна і Микити Ханганова
[/i]
Сімнадцяту весну лише зустріли.
Недавно: школа, парти і книжки,
а в червні під акацій цвітом білим –
життя переписали сторінки.
***
Учора ще географічні карти
і відчуття – живемо не дарма.
Сьогодні – чобіт окупанта, варта,
тортури дикі, муки і тюрма.
Ми мріяли у вільнім світі жити,
дівчат любити і своїх дітей,
але попали у вороже сито,
в тенета їх нав'язливих ідей.
Однак із цим не можемо миритись,
немає компромісів у війни.
На смерть ідемо битись, не коритись,
і слава Україні, пацани!
***
Чи думали ті діти, чи гадали,
яку їм ролю доля відвела?
Удвох проти ворожої навали,
супроти віроломності і зла.
Невже ми подаруємо цей злочин,
із юних рук не візьмем автомат
і не закриєм нелюдові очі?
Аби тремтів осатанілий кат.
15.03.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2026
автор: Олександр Мачула