Ріка спогадів (Надія)

Денне  світло  тихо  тане,
І  розквітають  нічні  ліхтарі.
Ріка  мій  погляд  ніжно  манить,
А  ти  за  туманом  мчиш  у  таксі.

Нас  світлофори  зупиняли
Під  зоряним  містом  уночі,
Знайомі  місця  нас  огортали
Тим  спокоєм  спорі́дненої  душі,
А  згодом  ми  й  далі  крокували...

Chorus:x2  
Ріка  тебе  у  спогади  навмисно  тягне,    
І  хвилями  мене  невблаганно  ранить,        
Лишаючи  надію,  що  знов  прийдеш  ти,        
Адже  знає:  від  тебе  намагаюсь  утекти.  

Журбою  вкриваються  думки,
Ключі  щастя  не  в  нас,  а  у  ріці;
Не  дістати  світла  краю  глибини,
Але  я  пірну  -  за  ними  проти  течії.

Ти  більше  невідома  мені,
В  інших  відтінках  тепер  твої  дні,
А  я  все  ще  тут  -  біля  тієї  ж  ріки,
Що  так  часто  повертає  тебе  у  мої  думки...

Chorus:x2
Ріка  тебе  у  спогади  навмисно  тягне,    
І  хвилями  мене  невблаганно  ранить,        
Лишаючи  надію,  що  знов  прийдеш  ти,        
Адже  знає:  від  тебе  намагаюсь  утекти.  

Е-е-е-ей!  Аго-о-о-ов!
Чи  ти  ду-у-умаєш  наре-е-ешті  йти-и-и  сюди-и-и?..
Здається,  чую  знайомий  голос  із-за  спини.
Вдивляюся  краще  -  і  розумію:  це  ж  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2026
автор: Vitalii D