Денне світло тихо тане,
І розквітають нічні ліхтарі.
Ріка мій погляд ніжно манить,
А ти за туманом мчиш у таксі.
Нас світлофори зупиняли
Під зоряним містом уночі,
Знайомі місця нас огортали
Тим спокоєм спорі́дненої душі,
А згодом ми й далі крокували...
Chorus:x2
Ріка тебе у спогади навмисно тягне,
І хвилями мене невблаганно ранить,
Лишаючи надію, що знов прийдеш ти,
Адже знає: від тебе намагаюсь утекти.
Журбою вкриваються думки,
Ключі щастя не в нас, а у ріці;
Не дістати світла краю глибини,
Але я пірну - за ними проти течії.
Ти більше невідома мені,
В інших відтінках тепер твої дні,
А я все ще тут - біля тієї ж ріки,
Що так часто повертає тебе у мої думки...
Chorus:x2
Ріка тебе у спогади навмисно тягне,
І хвилями мене невблаганно ранить,
Лишаючи надію, що знов прийдеш ти,
Адже знає: від тебе намагаюсь утекти.
Е-е-е-ей! Аго-о-о-ов!
Чи ти ду-у-умаєш наре-е-ешті йти-и-и сюди-и-и?..
Здається, чую знайомий голос із-за спини.
Вдивляюся краще - і розумію: це ж ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2026
автор: Vitalii D