***
Не треба бути разом, щоб любити,
мені достатньо спогадів і снів.
Про тебе нагадають жовті квіти,
зелена тиша і пташиний спів,
кумедний кіт, що вміє говорити, –
ти любиш літо, квіти і котів.
Не треба володіти, щоб любити, –
ти саме це сказать мені хотів?
Ти десь за океаном вчиш англійську,
тамтешній кіт тобі допомога,
але для мене все одно ти близько.
Чи я тобі так само дорога?
Чи я колись поводилася різко?
Хоч щось в тобі залишити змогла?
Перебуваю під постійним тиском
то сумнівів, то суму ланцюга.
Кота погладжу ніжно і неспішно,
твоїм фірмовим жестом незабутнім –
і серце дякує за образ втішний,
що повсякчас підтримує у скруті.
Якби ж то було можна улетіти
туди, на інший бік земної кулі…
Не треба бути разом, щоб любити,
та, щоб кохати, так тебе бракує!
03.05.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2026
автор: Лилия Силина