А десь під снігом уже дихає весна,
Штовхає землю пролісок весняний.
Підсніжник ковдру теплу вже скида,
І піднімається до сонця ряст духмяний.
Зніми цю ковдру, сонечко, зніми.
Красу звільни із білого полону,
Ми так втомилися від сніжної зими.
Ти прожени від нас цю сонну втому.
Промінчиками шлях нам покажи.
Й ми з радістю зустрінемось з весною.
Розкажеш, як ми в темряві жили
До волі йшли упертою ходою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2026
автор: Надія Тополя