"Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте..."
Тарас Шевченко.
Там, на горі Чернечій нині,
В святій могилі, над Дніпром,
Тепліє серце України,
Його озвучене пером.
Із "Заповітом" поховали...
Та генія думки живі,
Мов птиці зранені, витали
У цьому пеклі, на землі.
Пророчим словом возвеличив
"малих отих рабів німих".
Чи всі його почули кличі?
Забилось серце у живих?
Несе Дніпром у море синє
Ворожу й рідну нашу кров...
Боронять діти України
І землю, й волю, й мову знов.
Щоб цвів садок вишневий нині
І щоб співали солов'ї
У нашім раї, в Україні,
На цій освяченій землі.
У вирі вибухів палає
Й душа Тарасова жива.
У душах спраглих оживає
Високе Слово Кобзаря.
#Світлана_Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2026
автор: Світла(Світлана Імашева)