пильнуй думки

пильнуй  думки
за  втрачений  зв'язок  із  космосом
смерть  сьогодення
у  темряві  суцільній  
із  зірок  одна  лиш  жевріє
вона  –  твоє  натхнення
орієнтир  у  напрямку  до  змін
до  переродження
знайшов?
вітаю
коли  упав
підвестися  з  колін
замало
майбуття  чекає
чи  залітаєш?
зможеш  все  з  нуля?
виймай  цвяхи
зійди  з  розп’яття
каміння  –  в  стіни
палиці  –  в  дахи
набутий  досвід  не  тягар  –  знаряддя
пильнує  всесвіт
ти  ж  пильнуй  думки

пильнуй  думки
своє  майбутнє
серед  турбот,  страхів,  жалів,  образ
так  легко  розминутися  із  суттю
згубити  блискітку-дороговказ
далеку  світлу  скалку
безпорадність
скувала  груди
звідки  взяти  радість
як  дія,  мрія,  слово  –  пустоцвіт
звернись  у  вічність
в  цей  безмежний  моноліт  глибин  і  простору

земля-колиска
летить  у  незавершеність  богів
твоя  величність  зовсім  не  велика
страхи,  жалі,  печалі  й  поготів
пов’язані  земним  тяжінням  киснем
водою,  хлібом  
самі  по  собі
ми  не  існуємо    
чому  ж  нам  тісно?
в  депресії?
в  безглуздій  боротьбі?  
відмовившись  від  чистого  потоку
ти  порох  праху
попіл,  пил,  зола  
енергії  торкнешся  ненароком
хаос  здіймається  добра  і  зла
вібруй  зухвало
не  лякайся  хвилі
з  наповнення  тебе  пізнає  світ
ні  стать,  ні  вік  йому  не  зрозумілі  
він  зчитує  вібрації  політ
тому  пильнуй  думки
твори  бажання
всі  забудуться
бо  ти  і  є  потік
не  викликаєш  долю  на  змагання
біль  переріс
відбувся
чоловік

танок  спокус
не  упади  в  зарозумілість
в  гординю,  в  лестощі
тримай  баланс
пильнує  всесвіт  твої  рухи,  цілі    
йому  ти  нині  перероджень  шанс
шанс  вдосконалення  
так  радісно  бринить
прислухайся  ти  в  ньому  й  навпаки
не  відпусти  цю  рівноваги  мить
роби,  що  робиш
і  пильнуй  думки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2026
автор: Пісаренчиха