Весна іде
повільною ходою,
Облітом бджіл, струмком,
(ще не росою).
Нічним морозом,
вранішнім теплом,
Дзюрчанням вод,
прощанням з леду склом.
Збільшенням дня,
скороченням пітьми,
Надій на рій добра,
не скроплених слізьми,
На віру в те,
що світло переможе
Й любов земна все ж
зверхність взяти зможе.
Над лицемірством, фальшу,
над брехнею
Й добро між нас
досягне апогею.
Ми врешті-решт
обнімемось братами,
Укра́їни землі
достойними синами
І до́чками, які
залишать слід,
І на землі свої́й
продовжать древній рід.
Від скіфів, ру́сичів
і козаків
До днів сьогоднішніх,
що у борні нас звів.
Весна іде
її не зупинити.
Укра́їна жила,
живе і бу́де жити!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
08.03.2026 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2026
автор: Олекса Терен