Цей день вже відмічений у календарі,
Вітання тобі шлють люди дорогі й близькі,
І ти ще не здогадуєшся про подарунок мій —
Який з'явиться тихою несподіванкою тобі
І занесе спогадами в ті далекі дні,
Коли ти хутко мчала назустріч мені,
А я з передчуттям очікував тебе тоді.
Приспів:
В це свято, таке особливе для всіх,
Замість квітів, що мав нести тобі,
Я дарую тільки свої пісні!
Хай вони відверто розкажуть
Про все, що було тоді на душі
І залишалось лише в мені!..
Твій погляд навпроти блиском сяє мені,
Поки я щиро розповідаю історії свої,
Що викликають у тобі сонячний сміх.
Вже впізнаю ту взаємність, взяту із мрій,
Ти наче відроджуєш іскру втрачених надій,
Давно загублену у стомленому серці моїм.
Приспів.
Вже свічі догорають на бенкетному столі,
У кожного із нас не залишилось більше слів.
В думках мандруємо в спокійній тишині,
В твоїх очах спалахують приховані сумніви.
Твій погляд ковзає по смартфону в руці,
Ми прощаємось, і ти зникаєш у таксі.
Приспів.
Починаю палко вірити в своє щастя в тобі,
Ніби збувається все, чого давно хотів.
Згодом твоє повідомлення ранить очі мої —
В ньому лишаєш: "Вибач" — йти далі не можу.
Відмовляюся ві́рити й прийняти цього я не хочу,
Та з часом розумію — тебе відпустити я мушу.
Приспів.
В це свято, таке особливе для всіх,
Коли сказав усе, що у серці носив,
Я мушу йти з твоїх світів.
Можливо, ця рана колись загоїться в мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2026
автор: Vitalii D