Вірш 14 "ЕРІХТОН:" Андре Шеньє (переклад)

                                                                                                   [b]    XIV

                                                                                                 ЕРІХТОН[/b]

Мистецтво  витончене  Еріхтона  для  нас  –  взірець,  
Адже  прекрасним  майстром  справи  був  цей  молодець.  
Людина-змій…  Цей  велетенський  смертний  по  траві
Рухливими  скрізь  кільцями  лишав  сліди  слизькі.  
Він  рухався,  тягнув  довжезні  ноги  по  землі.                                          5
І  першим  став  тим,  хто  підняв  жердину  на  осі
Кайданів,  та  до  колісниць  він  привязав  коня.
Цим  в  перегонах  забезпечив  перші  скрізь  місця.  

У  галасливих  іграх  був  сміливим  цей  лапіф,
Адже  наваживсь  натиснути  коней  з  двох  боків,                              10
А  ті  летіли  в  перегонах,  знаючи  маршрут,  
Хоч  горді  їх  голови  у  віжках,  а  проте  без  пут,
Неслися  так  блискавично,  мов  та  швидка  стріла.
Й  вуздечка  білою  від  піни  аж  уся  була.  

(Взято  з  Вергілія)

[i]
[b]Еріхтоній  [/b]—  міфічний  цар  Афін,  народжений  Геєю  (землею)  від  пролитого  сім'я  Гефеста,  вихований  богинею  Афіною  на  Акрополі.  Зображувався  як  істота  зміїного  вигляду  або  людина  з  нижньою  частиною  змії,  символізуючи  автохтонне  походження  афінян
[b]Лапіфи[/b]  (за  грецькою  міфологією)  —  напівміфічне-напівісторичне  плем'я,  багаточисельні  представники  якого  зустрічаються  у  різних  міфах,  а  також  у  гомерівському  епосі  «Іліада».  [/i]
[b]
                                                       ОРИГІНАЛ

                                                             XIV

                                                       ÉRICHTHON
[/b]

   J'apprends,  pour  disputer  un  prix  si  glorieux,
   Le  bel  art  d'Érichthon,  mortel  prodigieux
   Qui  sur  l'herbe  glissante,  en  longs  anneaux  mobiles,
   Jadis  homme  et  serpent,  traînait  ses  pieds  agiles.
   Élevé  sur  un  axe,  Érichthon  le  premier                                                        5
   Aux  liens  du  timon  attacha  le  coursier,
   Et  vainqueur,  près  des  mers,  sur  les  sables  arides,
   Fit  voler  à  grand  bruit  les  quadriges  rapides.

   Le  Lapithe,  hardi  dans  ses  jeux  turbulents,
   Le  premier,  des  coursiers  osa  presser  les  flancs.                                10
   Sous  lui,  dans  un  long  cercle  achevant  leur  carrière,
   Ils  surent  aux  liens  livrer  leur  tête  altière,
   Blanchir  un  frein  d'écume,  et,  légers,  bondissants,
   Agiter,  mesurer  leurs  pas  retentissants.

(Pris  de  Virgile.)


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2026
автор: Ольга Калина