Щоночі сняться сни,що вже нема війни,
Щоранку є війна,їй ні кінця-ні краю,
Але прийшла весна і розігнала сни,
Вона прийшла до нас,
і я її вітаю.
Так хочеться,щоб не було тривог,
І вибухи страшні щоб землю не лякали,
І спів пташок лунав,а спів почув цей Бог
І зупинив людей,що це все розпочали.
Завершив страх і жах,цю землю пожалів,
Вона для квітів,сонця і струмочків,
Бо хаос світовий,він вийшов з берегів,
Бо перших не почув Господь його дзвіночків.
І він пішов,побіг,поширився у світ,
І спокою,напевно,не чекати.
За що таке для нас,який тут є отвіт?
Бо терпимо і вміємо мовчати.
06.03.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2026
автор: Руслана Сапронова