Сурогат

                                                                         

         Люди  навчилися  робити  різні  сурогати  –  їси  і  не  впізнаєш,  що  воно  таке  є.  Пахне  ковбасою,  виглядає,  наче  ковбаса,  але,  щось  таки,  не  таке.  Так  буває  з  вірою,  довірою  і  любов’ю.    

           Він  був  дуже  доброю  людиною  –  так  говорили  сусіди  і  бувші  студенти.  Мав,  у  свій  час  три  школи  англійської  мови.  Усіх  здібних  дітей,  з  незаможних  сімей  навчав  безплатно,  і,  навіть,  привозив  їм  дрова,  щоб  діти  не  мерзли  зимою.  Я  запитала  його,  чому  у  нього  нема  свої  сім’ї.  Він  мені  відповів,  що  школи,  діти,  університет,  робота,  книжки,  а    на  дружину  і  сім’ю  у  нього  не  було  часу.  Їх  потрібно  любити  і  багато  часу  віддавати  їм,  а  часу  на  все  у  нього  не  вистачало.  Так  буває  з  багатьма,  що  не  можуть  зрозуміти  справжнього  людського  щастя,  свого  призначення  під  небом,  чому  вони  прийшли  у  цей  світ,  як  його  пройти,  де  і  як  закінчується  дорога  життя.    
             Одного  разу  прийшов  відвідати  бувший  його  студент.  Очевидно,  мали  особливу  давню  симпатію  чи  особливий  духовний  зв’язок,  бо  відкрито,  як  татові,  розповідав  про  всі  свої  успіхи  і  поразки,  почуття  і  переживання,  надії  і  сподівання.  Запитував  його  думку  і  просив  пораду.  Через  відкриті  двері  до  салону  я  чітко  чула  їх  розмову.
               Те,  що  я  почула  дуже  вразило  мене,  і  я  зрозуміла,  чому  моя  заробітна  плата  мала,  чому  законної  доплати  не  буде,  чому  так  мало  грошей  на  харчування…  .  Виявляється,  що  коли  стався  інсульт,  дорогі  племінники  швидко  переписали  на  себе  дім  і  продали.  Тепер  він  живе  у  своєму  домі  і  половину  пенсії  платить  за  квартиру  тому,  хто  купив.  Оскаржувати  не  хоче,  бо  своїх  дітей  не  має,  а  вони  найближчі,  сестрині  діти.  Не  сподівався  що  таке  може  з  ним  статися.  А  школи  давно  їм  переписав,  рахунки  в  банку  також,  можна  сказати,  украли.
         Я  бачила  скромну,  культурну,  тактовну  людину,  яка  ніколи  не  показувала  роздратування,  злості  чи  невдячності,  а  того  болю,  що  в  серці  не  показував  ніколи  і  не  виливав  свій  біль  на  інших.  Він  написав  14  книжок.  Половина  з  них  –  Поезія.  Пробувала  читати:  там  більше  філософія  ,  але  і  про  кохання,  вірність,  мрії…  Я  стояла  в  роздумах,  наче  серед  уламків  судна,  що  викинули  на  берег  хвилі.  На  борту  назва  судна  ‘’МРІЯ’’,  що  пливло  по  океану  життя  під  рожевими  вітрилами,  і  розбилося  об  скелі.  Виникає  запитання:  Чому?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2026
автор: Тріумф