[b] XI
ВАКХУС
[/b]
Прийди, наш Бакхусу божественний! О, юний Тіонею!
Еоне та Якусе! О, Діонісе та Ленею!
Прийди до нас, як ти з'являвся у пустелях Наксоса,
Коли приходив вдень утішити дочку Міноса.
Прийди…О, сильний і могутній, величний, нескоренний, 5
Адже великого слона зумів ти подолати.
З його кісток зробив собі прекрасну колісницю,
Прикрасив гіллям винограду, закріпив на спиці.
Є розмальовані в ній: тигр з широкими боками,
Пантера дика, рись зоряна, що сяють між биками. 10
І все це золотом нанесено на осі колісниць.
Як мчишся повз, то сяйво блиском торкається зіниць.
Біжать Менади за тобою з розпущеним волоссям,
Пісні співають: про Еона, Бакхія, Діоніса,
Божестенних Якуса та Енею, Тіонею – 15
Прекрасні імена богів, що прославляли Грецію;
Про голос скель, який повторював пісні, цимбали,
Про барабан гучний, гобої, подвійні кастаньєти,
Щоб фафи і сатири, та юний Сільван тремтіли,
Коли на стежці з тобою співали й танцювали. 20
Вони збирались навмання та йшли ще до Селена,
Що завжди з чашею в руці, зачумрений та п’яний,
Хитаючись, на березі стоїть в індійській стороні.
Завжди він неповторний та оригінальний у красі.
[i]
[b]Вакх (Бахус, Діоніс) [/b]— у давньогрецькій міфології молодший з олімпійців, бог рослинності, виноградарства, виноробства, продуктивних сил природи, натхнення та релігійного екстазу. У римській міфології він відомий як Бахус, уособлюючи силу вина та родючості.
[b]Тіона, також Фіона[/b] — ім'я Семели після того, як Діоніс переселив її з підземного царства на Олімп і зробив безсмертною.
[b]Еона (Aion) [/b]— божество, що персоніфікує вічність, століття та циклічний час, яке набуло популярності в пізньоантичному язичництві та елліністичному світі.
[i]Я́нус[/i] (лат. Ianus) — один з найдавніших римських богів, покровитель входів і виходів, початків і кінців. Зображався як чоловік з двома обличчями по обидва боки голови.
[b]Ленеї —[/b] це одне з давньогрецьких свят на честь бога Діоніса, яке проводилося в Афінах взимку
[b]На́ксос [/b]— остров в Эгейском море, принадлежит Греции.
[b]Мінос [/b]— легендарний цар давнього Кносса на Криті, син Зевса та Європи. Вважається засновником талассократії (морського панування) та мудрим законодавцем. Від його імені походить назва великої Мінойської цивілізації.
[b]Менади [/b]— у давньогрецькій міфології німфи-супутниці та шанувальниці бога виноробства Діоніса. Вони відомі своїм екстатичним культом, у якому танцювали, пили вино та впадали в шаленство.
[/i]
[b]
ОРИГІНАЛ[/b]
[b]
XI
BACCHUS
[/b]
Viens, ô divin Bacchus, ô jeune Thyonée,
O Dionyse, Évan, Iacchus et Lénée;
Viens, tel que tu parus aux déserts de Naxos
Quand tu vins rassurer la fille de Minos.
Le superbe éléphant, en proie à ta victoire, 5
Avait de ses débris formé ton char d'ivoire.
De pampres, de raisins mollement enchaîné,
Le tigre aux larges flancs de taches sillonné,
Et le lynx étoilé, la panthère sauvage,
Promenaient avec toi ta cour sur ce rivage. 10
L'or reluisait partout aux axes de tes chars.
Les Ménades couraient en longs cheveux épars
Et chantaient Évoé, Bacchus et Thyonée,
Et Dionyse, Évan, Iacchus et Lénée,
Et tout ce que pour toi la Grèce eut de beaux noms. 15
Et la voix des rochers répétait leurs chansons,
Et le rauque tambour, les sonores cymbales,
Les hautbois tortueux, et les doubles crotales
Qu'agitaient en dansant sur ton bruyant chemin
Le faune, le satyre et le jeune Sylvain, 20
Au hasard attroupés autour du vieux Silène,
Qui, sa coupe à la main, de la rive indienne,
Toujours ivre, toujours débile, chancelant,
Pas à pas cheminait sur son âne indolent.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2026
автор: Ольга Калина